Освітня програма  загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до освітньої програми  загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7

імені В.В.Бражевського

  1. Мета освітньої програми:
  • реалізація предметного і надпредметного змісту навчання, що забезпечує розвиток здібностей дитини, становлення її як повноцінної, соціально активної, конкурентноздатної особистості, яка володіє ключовими компетентностями (вільне володіння державною мовою; здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами; математична компетентність; компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій; інноваційність; екологічна компетентність; інформаційно-комунікаційна компетентність; навчання впродовж життя; громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей; культурна компетентність; підприємливість та фінансова грамотність);
  • забезпечення діяльнісної спрямованості навчання, яке передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практичну його спрямованість;
  • реалізацію в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо предметних зв’язків;
  • наскрізних ліній, що є засобом інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів;
  • зосередження педагогічного колективу на цілеспрямованості, системності і єдності діяльності  в змісті освіти.
  1. Нормативно-правове забезпечення:
  • Державний стандарт початкової освіти, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №87;
  • Державний стандарт початкової загальної освіти, затвердженого Постановою кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. № 462;
  • Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, затверджений Постановою кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1392;
  • Державний стандарт початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2013р. №6;
  • Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти І ступеня, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 року № 407;
  • Типова освітня програма розроблена під керівництвом Шияна Р.Б. 1-2 клас, затверджена наказом Міністерством освіти і науки України від 21.03.2018 року №268;
  • Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 року № 405;
  • Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 року № 408;
  • Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 року № 406;
  • Типова освітня програма спеціальних закладів загальної середньої освіти II ступеня для дітей з особливими освітніми потребами, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від від 26.07.2018 року № 813;
  • Типова освітня програма початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від від 26.07.2018 року № 814.
  1. Кадрове забезпечення освітньої діяльності ЗОШ №7 імені В.В.Бражевського
Педагогічні працівники* Необхідно

(осіб)

Фактично

(осіб)

Відсоток від необхідного
Усього педагогічних працівників 83
з них:
Мають відповідну освіту 83 100
працюють за сумісництвом 2

Якісний склад педагогічних  кадрів.

В  школі  працюють: 21 учитель-методист, 32 старших учителів, 11 відмінників освіти.  71 учитель має  вищу  кваліфікаційну  категорію, 6 – першу, 2 – другу, 3 – спеціалісти, 1  учитель  має  11 розряд.

  1. Структура програми

1 розділ – початкова освіта,

2 розділ – базова середня освіта,

3 розділ – профільна середня освіта.

 Кожна з них визначає:

1.Загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення.

2.Очікувані результати навчання учнів.

3.Рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

4.Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою.

  1. Напрямки реалізації

Згідно з  чинним законодавством організувати освітній процес відповідно до рівнів типових освітніх програм трьох ступенів навчання:

І ступінь – початкова освіта тривалістю чотири роки;

ІІ ступінь – базова середня освіта тривалістю п’ять років;

ІІІ ступінь – профільна середня освіта тривалістю два роки.

  1. При реалізації освітньої програми забезпечити:
  • логічну послідовність вивчення предметів, що розкривається у відповідних навчальних програмах;
  • рекомендовані форми організації освітнього процесу, основними формами якого є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок. Також рекомендованими формами організації освітнього процесу є екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо;
  • використання в освітньому процесі сучасних інноваційних технологій, систем (методик) навчання;
  • науково-дослідницьку діяльність, участь у проектах;
  • профільне спрямування навчання в старшій школі, що сформовано закладом освіти з урахуванням можливостей забезпечення якісної його реалізації;
  • роботу з обдарованими дітьми;
  • навчання дітей з особливими освітніми потребами.
  1. Здійснити навчально-методичне забезпечення освітнього процесу, зокрема підручниками та навчальними посібниками, схваленими Міністерством освіти і науки України.
  2. Спрямувати освітній процес на задоволення потреб учнів у виборі програм навчання.
  3. Відповідно до листа МОН України №1/9-344 від 25.05.2018“Про завершення експертизи освітніх програм” поступово ввести в освітній процес  освітню програму розроблену під керівництвом Шияна Р.Б. для 1-2 класу, яка затверджена наказом Міністерством освіти і науки України від 21.03.2018 року №268;
  4. Запровадити в освітній процес школи сучасні технології навчання, зокрема: проектні, інформаційно-комунікаційні, критичного мислення, інтерактивні технології, рейтингового оцінювання, окремі освітні тренди.
  5. Враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальні освітні потреби учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення сформувати варіативну складову навчального плану, спрямувати її на підсилення предметів інваріантної складової. запровадження факультативів, курсів за вибором, що розширюють обрану закладом освіти спеціалізацію, розвивають індивідуальну орієнтованість особистості та формують її всебічний розвиток.

 

  1. Реалізувати навчання за наскрізними лініями через: організацію розвивального освітнього середовища, роботу в проектах, позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.
  2. Забезпечити профільне навчання старшої школи за рахунок введення профільного предмета «Іноземна мова».
  3. Врахувати вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.
  4. Створити умови для навчання дітей з особливими освітніми потребами.
  5. Контроль і корекція.
  • реалізувати проект «Шкільний моніторинг як інструмент системи внутрішнього забезпечення якості освіти»;
  • виробити критерії оцінки реалізації освітньої програми.
  1. Принципи реалізації освітньої програми:
  • забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;
  • забезпечення рівного доступу до освіти без дискримінації за будь-якими ознаками, у тому числі за ознакою інвалідності;
  • розвиток інклюзивного освітнього середовища;
  • забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування;
  • науковий характер освіти;
  • цілісність і наступність системи освіти;
  • прозорість і публічність прийняття та виконання управлінських рішень;
  • відповідальність і підзвітність органів управління освітою та закладів освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності перед суспільством;
  • інтеграція з ринком праці;
  • нерозривний зв’язок із світовою та національною історією, культурою, національними традиціями;
  • свобода у виборі видів, форм і темпу здобуття освіти, освітньої програми, закладу освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності;
  • гуманізм;
  • демократизм;
  • єдність навчання, виховання та розвитку;
  • виховання патріотизму, поваги до культурних цінностей українського народу, його історико-культурного надбання і традицій;
  • формування усвідомленої потреби в дотриманні Конституціїта законів України, нетерпимості до їх порушення;
  • формування поваги до прав і свобод людини, нетерпимості до приниження її честі та гідності, фізичного або психічного насильства, а також до дискримінації за будь-якими ознаками;
  • формування громадянської культури та культури демократії;
  • формування культури здорового способу життя, екологічної культури і дбайливого ставлення до довкілля.

Освітня програма ЗОШ №7 імені В.В.Бражевського має передбачати досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Освітня програма школи сформована на основі Типових освітніх програм, не потребує окремого затвердження центральним органом забезпечення якості освіти. Її схвалює педагогічна рада закладу освіти та затверджує його директор.           Окрім освітніх компонентів для вільного вибору учнями, які є обов’язковими, за рішенням закладу вона може містити інші компоненти, зокрема корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 РОЗДІЛ

ПОЧАТКОВА ОСВІТА

  1. Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1 класу НУШ (1 цикл) визначено 805 годин/ навчальний рік.

Відповідно до робочого навчального плану для початкової школи з навчанням українською мовою 1 класу, розробленого на підставі типової освітньої програми початкової освіти під керівництвом  Р.Б. Шияна.

Назва освітньої галузі

 

Навчальні

предмети

Кількість годин на тиждень у класах
Разом
Додаток  №1 Додаток№1 Додаток №1 Додаток №1
Мовно-літературна, у тому числі: Українська   мова 5 5 5 5 28
  Іноземна мова   (англійська) 2 2 2 2 8
Математична   Математика 3 3 3 3 12
Мовно-літературна  

Я досліджую світ

 

 

2 2 2 2 8
Математична 1 1 1 1 4
Природнича 1 1 1 1 4
Технологічна 1 1 1 1 4
Інформатична
Соціальна і здоров’язбережна 1 1 1 1 4
Громадянська та історична 1 1 1 1 4
Мистецька Мистецтво       2 2 4
Образотворче мистецтво 1 1 2
Музичне мистецтво 1 1 2
Здоров’я і фізична культура Фізична культура 3 3 3 3 12
Усього 20+3 20+3 20+3 20+3 80+12
Варіативна складова (всього  годин)

Із них   годин на:

1 1 1 1 4
Збільшення годин на вивчення предметів інваріантної  складової
Курси за вибором:
«Християнська етика» 1 1
«Азбука споживача» 1 1
Гранично допустиме навчальне

навантаження  на  одного учня

20 20 20 20 80
Індивідуальні, групові  заняття 1 1 2
Сумарна кількість навчальних годин інваріант-ної та варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи) 23 23 23 23 92
  • здійснено розподіл навчального навантаження на тиждень,
  • встановлено погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання,
  • визначено гранично допустиме тижневе навантаження учнів, що забезпечує реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 87, через окремі предмети.

Інтегровано вивчаються предмети  «Мистецтво» та «Я досліджую світ». При вивченні інтегрованого предмету «Я досліджую світ» здійснюється розподіл годин між освітніми галузями: мовно-літературна – 2; математична-1; природнича, технологічна, інформатична, соціальна і здоров’язбережна громадянська та історична – разом 4 – для 1 класу, 5 – для 2 -4 класу. На розширення спектра пізнання дитини, формування цілісного сприйняття світу спрямована варіативна складова навчального плану, введено курси за вибором «Християнська етика», «Цікава економіка» та  індивідуальні консультації та групові заняття.

Відповідно до наказу МОНУ від 20.04.2018р. №407 закладом освіти визначено загальний обсяг навчального навантаження для учнів 2-4-х класів – 2695 годин/навчальний рік:  для 2-х класів – 875 годин/ навчальний рік,  для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік,  для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік.

На підставі цього наказу навчання в 2-4 класах закладу освіти здійснюється за навчальним планом початкової школи з українською мовою навчання (Таблиця №1); з українською мовою навчання з вивченням мови корінного народу, національної меншини (Таблиця №2).

(Таблиця №1)

Освітні  галузі

 

Навчальні

предмети

Кількість годин на тиждень у класах
 
Таблиця  №1 Таблиця №1 Таблиця №1 Разом
Мови   і літератури Українська   мова 7 7 7 21
(мовний і літератур-ний компонент)   Іноземна мова   (англійська) 2 2 2 6
Математика   Математика 4 4 4 12
Природознавство Природознавство 2 2 2 6
Суспільствознавство Я у світі 1 1
Мистецтво Мистецтво
Музич. мистецтво 1 1 1 3
 Образ.  мистецтво 1 1 1 3
Технології  Трудове  навчання 1 1 1 3
 Інформатика 1 1 2
Здоров’я     і фізична культура Основи  здоров’я 1 1 1 3
Разом (без фіз. культури) 20 21 21 62
Варіативна складова (всього  годин)

Із них   годин на:

2 2 2 6
Збільшення годин на вивчення предметів інваріантної  складової
Курси за вибором:
«Християнська етика» 1 1
«Цікава економіка» 1 1
Гранично допустиме навчальне

навантаження  на  одного учня

22 23 23 68
  Фізична  культура 3 3 3 9
Індивідуальні, групові  заняття 1 2 1 4
Всього фінансується (без урахування поділу класів на групи) 25 26 26 77

 

(Таблиця №2)

Освітні  галузі

 

Навчальні

предмети

                                 Кількість годин на тиждень у класах
2-А 2-Б 2-Г 3-А 3-Б 3-В 4-А 4-Б 4-В Разом
Таблиця №2 Таблиця №2 Таблиця №2
Мови і літератури

(мовний і літератур-

ний компоненти)

  Українська   мова 7 7 7 7 7 7 7 7 7 63
Російська мова 2 2 2 2 2 2 2 2 2 18
  Іноземна мова   (англійська) 2 2 2 2 2 2 2 2 2 18
 Математика  Математика 4 4 4 4 4 4 4 4 4 36
 Природознавство  Природознавство 2 2 2 2 2 2 2 2 2 18
Суспільствознавство   Я у світі 1 1 1 1 1 1 6
Мистецтво   Мистецтво 1 1 2
  Музич. мистецтво 1 1 1 1 1 1 1 7
  Образ.  мистецтво
Технології   Трудове  навчання 1 1 1 1 1 1 1 1 1 9
  Інформатика 1 1 1 1 1 1 1 1 1 9
 Здоров’я  і

фізична культура

Основи  здоров’я 1 1 1 1 1 1 1 1 1 9
Усього (без фізичної культури) 21 21 21 22 22 22 22 22 22 195
Варіативна складова (всього  годин)

Із них   годин на:

1 1 1 1 1 1 1 1 1 9
Збільшення годин на вивчення предметів інваріантної  складової
Образ. мистецтво 1 1 1 1 1 1 1 7
Мистецтво 1 1 2
                                  Курси за вибором:
 «Християнська етика»
Гранично допустиме навчальне

навантаження  на  одного учня

22 22 22 23 23 23 23 23 23 204
  Фізична культура 3 3 3 3 3 3 3 3 3 27
Індивідуальні консультації та групові  заняття
Сумарна кількість навчальних годин інваріантної та варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи) 25 25  

25

 

 

26

 

 

26

 

 

26

 

 

26

 

 

26

 

 

26

 

 

231

 

Відповідно до якого варіативна складова навчального плану спрямована на підсилення художнього профілю за рахунок додаткової години на «Мистецтво», «Образотворче мистецтво», впровадження в освітній процес наскрізних ліній – курсів за вибором «Християнська етика», «Цікава економіка» та проведенням індивідуальних консультацій та групових занять за навчальними програмами   для учнів закладів загальної середньої освіти І ступеня, затверджених наказом МОН від 29.05.2015р. № 584.

Відповідно до чинних нормативів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517) здійснюється поділ класів на групи при вивченні іноземної та української мови.

Навчальний час, передбачений на варіативну складову може бути використаний на предмети інваріантної складової, на проведення індивідуальних та групових занять.

Зорієнтовано роботу вчителів на забезпечення інтеграції змісту предметів: “Фізична культура” та “Основи здоров’я” у зміст всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчального плану. Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов’язково фінансуються.

Відповідно до Загальних положень типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня, затверджених наказом МОНУ від 20.04.2018р. №407, освітню програму укладено за такими освітніми галузями: мови і літератури (мовний і літературний компоненти), математика, природознавство, суспільствознавство, мистецтво, технології, здоров’я і фізична культура; до предметів, які вивчаються в початковій школі закладу відносяться: українська мова, іноземна мова, математика, природознавство, я у світі, мистецтво, музичне мистецтво, образотворче мистецтво, трудове навчання, інформатика, основи здоров’я, фізична культура. Зміст  предметів, які вивчаються в початковій школі, закладений в переліку навчальних програм для учнів закладів загальної середньої освіти І ступеня (затверджених наказом МОН від 29.05.2015 № 584). Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.  За рішенням педагогічної ради (від  31.08.2018р.) оцінювання навчальних досягнень в другому класі – вербальне.

Відповідно до чинного законодавства при визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативна тривалість уроків у 2-4 класах – 40 хвилин.

  1. Очікувані результати навчання та компетентностей учнів

Освітня програма спрямована на реалізацію мети та завдань освітньої галузі, визначених у Державному стандарті початкової загальної освіти, що забезпечує формування у молодших школярів ключових компетентностей, які позначаються через уміння вчитися, здатність логічно міркувати, уміння критично мислити, готовність розв’язувати проблеми із застосовуванням досвіду практичної діяльності для вирішення повсякденних задач, уміння працювати в команді тощо. Крім того, навчання  в 1-4 класах сприятиме виробленню в учнів передумов самостійного пошуку й аналізу інформації,  фінансової грамотності та підприємницьких навичок.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Тому доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо предметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

  1. Форми організації освітнього процесу

Відповідно до Типової освітньої програми  закладів загальної середньої освіти І ступеня  педагогічний колектив запроваджує такі форми організації освітнього процесу:

  • різні типи уроків: – формування компетентностей; – розвитку компетентностей;
    • перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
    • корекції основних компетентностей;
    • комбінований урок;
  • екскурсії,
  • віртуальні подорожі,
  • спектаклі,
  • квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.
  1. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою

У відповідності  до Закону України «Про освіту» початкова освіта здобувається, як правило, з шести років.

Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.

Розроблено програму шкільного моніторингу внутрішнього забезпечення якості освіти, яка включає такі компоненти:

КАДРОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Педагогічні працівники Необхідно

(осіб)

Фактично

(осіб)

Відсоток від необхідного
1 2 3 4
Усього педагогічних працівників 40 40 100
з них:
Мають відповідну освіту 40 40 100
працюють у навчальному закладі за сумісництвом

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ  ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

з/п

Перелік навчальних програм з усіх дисциплін робочого навчального плану Наявність

(так/ні)

Ким затверджено
1 2 3 4
1 Українська мова так Типова освітня програма

розроблена під керівництвом

Шияна Р.Б. 1-2 клас,

затверджена наказом

МОНУ від 21.03.2018 року №268

 

2 Іноземна мова
3 Математика
4 Я досліджую світ
5 Мистецтво
6 Фізична культура
1  Українська   мова так Типова освітня програма закладів загальної

середньої освіти І ступеня, затверджена

наказом МОНУ від 20.04.2018 року

№ 407;

 

2 Російська мова
3  Іноземна мова   (англійська)
4  Математика
5  Природознавство
6  Я у світі
7  Мистецтво
8  Музич. мистецтво
9 Образотворче  мистецтво
10   Трудове  навчання
11   Інформатика
12 Основи  здоров’я
13 Фізична культура

Якість проведення навчальних занять оцінюється рівнем сформованості ключових компетентностей учнів, діяльносним підходом до  проведення занять, результатами навчальної роботи. Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.  Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

2 РОЗДІЛ

БАЗОВА СЕРЕДНЯ ОСВІТА

(Впровадження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392).

Програма розроблена відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 20.04.2018р. №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня».

  1. Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 5547,5 годин/навчальний рік: для 5-х класів – 997,5 годин/навчальний рік, для 6-х класів – 1067,5 годин/навчальний рік, для 7-х класів – 1120 годин/навчальний рік, для 8-х класів – 1155 годин/навчальний рік, для 9-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані.

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план основної школи передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

Документ містить варіанти навчального плану для закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання і з вивченням мови корінного народу чи національної меншини.

Варіативна складова навчального плану визначається ЗОШ № 7 імені В.В.Бражевського самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу і відображається в навчальному плані ЗОШ № 7.

Варіативна складова навчального плану ЗОШ №7 використовується на:

– підсилення предметів інваріантної складової. У такому разі розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, який погоджується директором школи чи його заступником. Учитель зазначає проведені уроки у частині класного журналу, відведеного для предмета, на підсилення якого використано зазначені години;

– запровадження факультативів, курсів за вибором, що розширюють обрану закладом освіти профільність, чи світоглядного спрямування (етика, історія релігій та культур, риторика, логіка, рідний край, хореографія, креслення, основи споживчих знань, світ професій тощо);

– індивідуальні та групові заняття та консультації.

Варіативність змісту базової середньої освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

Повноцінність базової середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету.

З метою виконання вимог Державного стандарту навчальний план    ЗОШ № 7 імені В.В.Бражевського містить усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчального плану освітньої програми.

У класах з поглибленим вивченням окремих предметів дозволяється навчальне навантаження учнів збільшувати до норм, що не перевищують санітарно-гігієнічних.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань закладу освіти. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів «Фізична культура» та «Основи здоров’я», а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчального плану.

Змістове наповнення предмета «Фізична культура» ЗОШ № 7 формує самостійно з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази закладу освіти, кадрового забезпечення.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту».

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002р. №128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002р. за №229/6517 (зі змінами). Згідно з рішеннями місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при меншій наповнюваності від нормативної, а також при вивченні інших предметів за рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Для недопущення перевантаження учнів необхідно враховувати їхнє навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). Так, за рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів дозволяється враховувати результати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.

Навчальні плани зорієнтовані на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем.

1.1.Навчальний план з українською мовою навчання (таблиця 1 до Типової освітньої програми)  та навчальний план з українською мовою навчання і вивченням мови корінного народу, національної меншини (таблиця 12 до Типової освітньої програми).

Для 5-6-х класів

Навчальні предмети               Кількість годин на тиждень у класах
5-А  5-Б 5-В 5-Г 6-А 6-Б 6-В 6-Г
Освітні галузі Інваріантна складова Табл. №12 Табл. №12 Табл №1 Табл

№12

Табл

№12

Табл №12 Табл

№12

Табл. №12 Табл. №12
Мови і літератури Українська мова 3,5 3,5 3,5 3,5 3,5 3,5 3,5 3,5 3,5
Українська література 2 2 2 2 2 2 2 2 2
Іноземна мова (англійська) 3 3 3 3 2 2 2 2 2
Мова нац.меншини (рос.) 2 2 2 2 2 2 2 2
Зарубіжна література 2 2 2 2 2 2 2 2 2
Суспільство-знавство Історія України 1 1 1 1 1 1 1 1
Всесвітня історія 1 1 1 1 1
Мистецтво Мистецтво
Музичне мистецтво 1 1 1 1 1 1 1 1 1
Образотворче мистецтво 1 1 1 1 1 1 1 1 1
Математика Математика 4 4 4 4 4 4 4 4 4
Алгебра
Геометрія
Природо- знавство Природознавство 2 2 2 2
Біологія 2 2 2 2 2
Географія 2 2 2 2 2
Фізика
Хімія
Технології Трудове навчання 2 2 2 2 2 2 2 2 2
Інформатика 1 1 1 1 1 1 1 1 1
 Здоров’я  і фі-   зична культура Основи здоров’я 1 1 1 1 1 1 1 1 1
Разом (без фізичної культури) 25,5 25,5 23,5 25,5 27,5 26,5 27,5 27,5 27,5
Варіативна складова  (всього годин)            

    Із них годин на:   

2,5 2,5 3,5 2,5 3,5 3,5 3,5 3,5 3,5
Збільшення годин на вивчення предметів інваріантної складової
Англійська мова (для поділу) 2 2 2 2
Курси за вибором
  Християнська етика 1
Етика 1 1 1
Гранично допустиме  навантаження на учня 28 28 28 28 31 31 31 31
Фізична культура 3 3 3 3 3 3 3 3
Індивідуальні заняття та консультації
Українська мова 1 1 1 1 1 0,5
Математика 1 0,5 0,5 1 1
Історія України 0,5 0,5 0,5
Англійська мова 0,5 0,5 1  
  Всього фінансується  (без урахування поділу класів на групи) 28+3 28+3 27+3 28+3 31+3 30+5 31+3 31+3 31+3

Для 7-9-х класів

Навчальні предмети Кількість годин на тиждень у класах
7-А  7-Б 7-В 7-Г 9-Б 9-Г
Освітні галузі Інваріантна складова Табл. №12 Табл. №12 Табл. №12 Табл. №1 Табл. №12 Табл. №1
Мови і літератури Українська мова 2,5 2,5 2,5 2,5 2 2
Українська література 2 2 2 2 2 2
Іноземна мова (англійська) 2 2 2 3 2 3
Мова нац.меншини (російська) 2 2 2 2
Зарубіжна література 2 2 2 2 2 2
Суспільство-знавство Історія України 1 1 1 1 1,5 1,5
Всесвітня історія 1 1 1 1 1 1
Основи правознавства 1 1
Мистецтво Музичне мистецтво 1 1 1 1
Образотворче мистецтво 1 1 1 1
Мистецтво 1 1
Математика Алгебра 2 2 2 2 2 2
Геометрія 2 2 2 2 2 2
Природознавство Біологія 2 2 2 2 2 2
Географія 2 2 2 2 1,5 1,5
Фізика 2 2 2 2 3 3
Хімія 1,5 1,5 1,5 1,5 2 2
Технології Трудове навчання 1 1 1 1 1 1
Інформатика 1 1 1 1 2 2
Здоров’я             і фізична культура Основи здоров’я 1 1 1 1 1 1
Разом (без фізичної культури) 29 29 29 28 31 30
Варіативна складова  (всього годин)                                

  Із них годин на:

3 3 3 2,5 2 3
Збільшення годин на вивчення предметів інваріантної складової
  Англійська мова 1
Курси за вибором
Історія рідного краю 0,5 0,5 0,5 0,5
Гранично допустиме  навантаження на учня 32 32 32 32 33 33
Фізична культура 3 3 3 3 3 3
Факультативи
Правознавство 1
Математика 1
Українська мова 1
Англійська мова 1
Індивідуальні заняття та консультації
Українська мова 1 1 1 0,5
Математика 0,5 0,5 1
Інформатика 1
Біологія 0,5
Англійська мова 1 1 0,5
  Всього (без урахування поділу класів на групи) 32+3 32+3 32+3 30,5+3 33+3 33+3

1.2. Навчальний план з українською мовою навчання та поглибленим вивченням предметів

Для учнів 8-9-х класів здійснюється допрофільне навчання відповідно до наказу МОН України від 08.04.2009 р. № 312 «Про затвердження Примірного Положення про класи з поглибленим вивченням окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах»:

8-Б, 8-В, 9-В  класи – поглиблене вивчення української мови,

8-А, 9-А клас – поглиблене вивчення математики.

Для 8-9-х класів з поглибленим вивченням окремих предметів (таблиця 8 до Типової освітньої програми)

Навчальні предмети Кількість годин на тиждень у класах
8-А (мат) 8-Б (укр.) 8-В (укр.) 9-А (мат.) 9-В (укр.)
Освітні галузі Інваріантна складова Табл. №8 Табл.№8 Табл. №8 Табл. №8 Табл.. №8
Мови і літератури Українська мова 2 2 2 2 2
Українська література 2 2 2 2 2
Іноземна мова (англійська) 2 2 2 2 2
Зарубіжна література 2 2 2 2 2
Суспільство-знавство Історія України 1,5 1,5 1,5 1,5 1,5
Всесвітня історія 1 1 1 1 1
Основи правознавства 1 1
Мистецтво 1 1 1 1 1
Математика Алгебра 2 2 2 2 2
Геометрія 2 2 2 2 2
Природо- знавство Біологія 2 2 2 2 2
Географія 2 2 2 1,5 1,5
Фізика 2 2 2 3 3
Хімія 2 2 2 2 2
Технології Трудове навчання 1 1 1 1 1
Інформатика 2 2 2 2 2
Здоров’я  і фі-        зична культура Основи здоров’я 1 1 1 1 1
Разом (без фізичної культури) 27,5 27,5 27,5 29 29
Години на вивчення спеціалізованих навчальних предметів, курсів 3,5 3,5 3,5 3 3
Алгебра 3 3
  Геометрія 1 1
  Українська мова 2 2 2
  Українська література 1 1 1
Історія України 0,5
Російська мова 0,5 0,5 0,5
Гранично допустиме  навантаження на учня 33 33 33 33 33
Фізична культура 3 3 3 3 3
Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття 2 2 2 1 1
Факультативи
Математика 1
Українська мова 1 1 0,5
Інформатика 1
Англійська мова 1
  Всього фінансується  (без урахування поділу класів на групи) 33+3 33+3 33+3 33+3 33+3

Варіативна складова навчальних планів 5-9-х класів використана на:

  • вивчення предметів поглиблено:

– у 8-Б, 8-В та 9-В додано по 2 години на вивчення української мови;

– у 8-А та 9-А додано по 4 години на вивчення математики  (5 годин алгебри та 3- геометрії);

2)  підсилення предметів інваріантної складової:

– у 8-Б, 8-В та 9-В  додано  2 години на  вивчення української  літератури;

– у 8-Б додано  0,5 години на  вивчення історії України;

– у 9-Б  додано 1 годину на  вивчення англійської мови;

– у 6-х додано 1 годину (та 1 годину для поділу) на вивчення англійської мови;

3)   курси за вибором:

–  «Історія рідного краю» по 0,5 години на тиждень у 7-А,7-Б,7-В,7-Г класах;

–  «Етика» у 5-А, 5-Б, 5-Г класах по 1 годині;

– «Християнська етика»  5В  класі – 1 година.

4)  на факультативи:

– з математики 1 година у 8-А та 9-Г класі;

– з української мови по 1 годині  у 8-Б, 8-В, 9-Г класах; 0,5 години у 9-В класі;

– з англійської мови: 1 година у 8-Б класі та «Євроклуб» 1 година у 9-Б класі;

–  з інформатики по 1 годині у 7 та 8 класі (міжкласні);

5) індивідуальні та групові консультації:

– з української мови по 1 годині у 5А,5-В,5-Г,6-А,6-Б,7-А,7-Б, 7-В класах; 0,5 год. у 6-В та 7-Г;

– з математики по 1 годині у 5-Б, 6-В, 6-Г, 7-Г;  0,5 години у 6-А, 6-Б, 7-А, 7-В класах;

– з англійської мови по 1 годині у 5-Б, 6-В, 6-Г класах;

– з історії України  по 0,5 години у  5-В, 5-Г класах;

– з біології 0,5 години у 7-Б класі;

– з англійської мови 1 година у 5-В, 7-А, 7-В;  0,5 години у 5-А, 5-Б, 7-Г класах.

У Типових навчальних планах для класів з поглибленим вивченням окремих предметів з українською мовою навчання російська мова не передбачена для вивчення. З метою необхідності завершення вивчення учнями 8 та 9-х класів курсу російської мови, виділено за рахунок варіативної частини навчального плану по 0,5 години у 8-А, 8-В,  9-В класах.

  1. Очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм для учнів закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (затверджені наказами МОН України від 07.06.2017 № 804 та від 23.10.2017 № 1407)

Перелік навчальних програм

для учнів закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня

№ п/п Назва навчальної програми
1. Українська мова
2. Українська література
3. Зарубіжна література
4. Іноземна мова
5. Історія України
6. Всесвітня історія
7. Правознавство
8. Мистецтво
9. Математика
10. Географія
11. Природознавство
12. Біологія
13. Фізика
14. Хімія
15. Основи здоров’я
16. Трудове навчання
17. Інформатика
18. Фізична культура

   Результати навчання повинні зробити внесок у формування ключових компетентностей учнів:

№ з/п Ключові компетентності Компоненти
1 Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати,

робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти,поясню-вати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку,аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем.

2 Спілкування іноземними мовами Уміння:здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.

Ставлення:критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.

Навчальні ресурси:підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

3 Математична компетентність Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природ-ними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв’язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4 Основні компетентності у природничих науках і технологіях Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5 Інформаційно-цифрова компетентність Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

6 Уміння вчитися впродовж життя Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7 Ініціативність

і  підприємли-вість

Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

8 Соціальна і громадянська компетентності Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9 Обізнаність і самовираження у сфері культури Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення:культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси:математичні моделі в різних видах мистецтва

10 Екологічна грамотність і здорове життя Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення:усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природних ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

– організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

– окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

– предмети за вибором;

– роботу в проектах;

– позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Реалізація навчання за наскрізними лініями:

Наскрізна лінія Коротка характеристика
Екологічна безпека й сталий розвиток Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

Громадянська відповідальність Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст-бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Здоров’я і безпека Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Підприємливість і фінансова грамотність Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов’язана з розв’язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

  1. Рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти внутрішнього забезпечення якості освіти

Основними формами організації освітнього процесу вважати різні типи уроку:

  • формування компетентностей;
  • розвитку компетентностей;
  • перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
  • корекції основних компетентностей;
  • комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу є екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусія, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

Форми організації освітнього процесу уточнюються та розширюються у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей створити умови для проведення  навчально-практичних  занять з різних предметів як функції перевірки та оціню-вання досягнення компетентностей учнів. Спрямувати  роботу вчителів на проведення занять в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі роботу учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

  1. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

  • кадрове забезпечення освітньої діяльності;
  • навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
  • матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
  • якість проведення навчальних занять;
  • моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

  • оновлення методичної бази освітньої діяльності;
  • контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
  • моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
  • створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.
  1. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

3 РОЗДІЛ

ПРОФІЛЬНА СЕРЕДНЯ ОСВІТА.

 10 клас

(Впровадження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392).

Програма розроблена відповідно до наказу Міністерства освіти і науки

від 20.04.2018 року №408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня».

       Освітня програма школи передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетент-ностей), визначених Державним стандартом, введення якої в дію здійснити поетапно:

  • у 10-х класах закладу освіти – з 2018/2019 навчального року;
  • в 11-х класах закладу освіти – з 2019/2020 навчального року.

Програмою передбачено:

1.Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення.

Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для 10-11-х класів складає 2660 годин/навчальний рік: для 10-х класів – 1330 годин/навчальний рік, для 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані ЗОШ №7 імені В.В.Бражевського для школи ІІІ ступеня (далі – навчальний план).

Навчальний план для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти розроблено відповідно до Державного стандарту, з метою його впровадження у частині повної загальної середньої освіти з 1 вересня 2018 року. Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів і спеціальних курсів, а також передбачає години на факультативи, індивідуальні заняття тощо.

ЗОШ №7 імені В.В.Бражевського для складання власного навчального плану буде використовувати другий варіант (таблиця №2 наказу МОН) організації освітнього процесу.

Другий варіант (таблиця 2) містить перелік базових предметів, який включає окремі предмети суспільно-гуманітарного та математично-природничого циклів.

До базових предметів належать: «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», «Іноземна мова», «Історія: Україна і світ» (у другому варіанті передбачено вивчення окремих предметів: «Історія України», «Всесвітня історія»), «Громадянська освіта», «Математика», «Природничі науки» (у другому варіанті передбачено вивчення окремих природничих дисциплін: «Фізика і астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія»), «Фізична культура», «Захист Вітчизни».

У другому варіанті зазначено мінімальну кількість тижневих годин на вивчення базових предметів, що має забезпечити досягнення рівня очікуваних результатів навчання учнів згідно з державними вимогами Державного стандарту.

За модульним принципом буде реалізовано і зміст базового предмета «Фізика і астрономія». У такому разі розподіл годин між модулем фізики і модулем астрономії здійснюватиметься відповідно до навчальних програм.

Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами («Інформатика», «Технології», «Мистецтво»), що вивча-ються на рівні стандарту. Із запропонованого переліку учень має обрати два предмети – один в 10 класі, інший в 11 класі, або одночасно два предмети в 10 і 11 класах (у такому разі години, передбачені на вибірково-обов’язкові предмети діляться між двома обраними предметами).

Частину навчальних годин навчального плану призначено для забезпечення профільного спрямування навчання в старшій школі. Профіль навчання формується закладом освіти з урахуванням можливостей забезпечити якісну його реалізацію.

Зміст профілю навчання реалізується системою окремих предметів і курсів:

– базові та вибірково-обов’язкові предмети, що вивчаються на рівні стандарту;

– профільні предмети (їх перелік з орієнтовною кількістю тижневих годин подано в таблиці 3 до наказу МОН), що вивчаються на профільному рівні;

– курси за вибором, до яких належать спеціальні і факультативні курси.

Рішення про розподіл годин для формування відповідного профілю навчання приймає заклад освіти, враховуючи освітні потреби учнів, регіональні особливості, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу тощо.

У процесі складання власного навчального плану закладу освіти слід ураховувати, що:

– профіль навчання передбачає можливість вивчення профільних предметів з різних освітніх галузей;

– кількість годин для вивчення профільного предмета складається з кількості годин, відведених навчальним планом закладу освіти на вивчення відповідних базових предметів, і кількості годин, передбачених на профільні предмети;

– у разі залишку навчальних годин, передбачених на вивчення профільних предметів, заклад освіти може використовувати їх для збільшення кількості годин на вивчення базових предметів, для вивчення спеціальних і факультативних курсів.

Спеціальні курси разом із профільними предметами відображають специфіку конкретного профілю навчання і визначають його сутність. Вони призначені для доповнення, поглиблення змісту окремих розділів профільних (а за потреби і непрофільних) предметів, можуть містити додаткові споріднені розділи, що не включені до навчальних програм, знайомити учнів із галузями знань, не представленими в змісті окремих предметів, але орієнтованими на комплекс можливих професій у руслі обраного профілю навчання тощо. Тематика і зміст таких курсів можуть розроблятися вчителями і використовуватися в освітньому процесі після погодження в установленому порядку. Заклад освіти може також обирати відповідний курс із уже розроблених і рекомендованих/схвалених для використання. Спеціальні курси реалізуються за рахунок додаткових годин.

Факультативні курси є засобом задоволення пізнавальних інтересів та освітніх потреб учнів у галузях, які загалом не пов’язані з обраним профілем навчання. Наприклад, учні, які навчаються за профілем природничого спрямування, можуть удосконалювати свої знання з української або іноземної мови, а учні, які здобувають освіту за певним суспільно-гуманітарним профілем, можуть розширювати свою компетентність у галузі інформаційно-комунікаційних технологій, опановуючи відповідний факультативний курс. Факультативні курси реалізуються за рахунок додаткових годин, передбачених планом.

ЗОШ №7 при складанні свого навчального плану може збільшувати кількість годин на вивчення базових або профільних предметів за рахунок додаткових годин.

Для недопущення перевантаження учнів необхідно враховувати їхнє навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). Так, за рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів дозволяється враховувати результати їх навчання з відповідних предметів (фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.

1.1.Навчальний план для 10 класу (Таблиця 2 до Типової освітньої програми)

Наказ МОН України від 20.04.2018 року № 408 ( Таблиці №  2,3 )

Навчальні предмети Кількість годин на тиждень у класах
Математичний профіль Української філології профіль
10-Б 10-А
Базові предмети 27 27
Українська мова               2            2
Українська література 2 2
Зарубіжна література 1 1
Іноземна мова (англійська) 2 2
Історія України 1,5 1,5
Всесвітня історія 1 1
Громадянська освіта 2 2
Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія) 3 3
Біологія і екологія 2 2
Географія 1,5 1,5
Фізика і астрономія 3 3
Хімія 1,5 1,5
Захист Вітчизни 1,5 1,5
Фізична культура 3 3
 Разом (без фізичної культури) 27 27
Вибірково-обов’язкові предмети 3 3
Інформатика 2 2
Технології 1 1
Мистецтво    
Додаткові  години на профільні  предмети, окремі базові предмети, спеціальні курси, факультативні курси та індивідуальні заняття 8 8
Збільшення годин на вивчення предметів інваріантної складової
Алгебра 3
Геометрія 3
Українська мова 2
Українська література 2
Зарубіжна література 1
Англійська мова 1
Гранично допустиме тижневе навантаження на учня 33 33
Факультативні курси, індивідуальні  заняття
Історія України 1
Математика 1
Українська мова 1
Основи здоров’я (ДЮП) 1
Всього фінансується  (без урахування  поділу класів на групи) 38 38

Навчальним планом передбачено загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів і спеціальних курсів, а також передбачено години на факультативи.

Сформовано два профілі навчання:

Української філології – 10-А клас;  Математичний – 10-Б клас.

У 10-А класі  1 година додана на підсилення вивчення англійської мови та 1 година – для зарубіжної літератури. Профільні предмети у поєднанні з підсиленими предметами відображають специфіку профілю навчання (профіль української філології).

Індивідуальною орієнтованістю на учня ( за опитуванням у квітні 2018 року)  та підсилення профілю навчання введено в освітній процес  вибірково-обов’язкові предмети «Інформатика» та «Технології». Факультативні курси

«Сучасна ділова українська мова» та «Історія України у особах», є засобом задоволення пізнавальних інтересів та освітніх потреб учнів.

У 10-Б класі  поряд з профільними предметами (алгебра, геометрія) введено в освітній процес  вибірково-обов’язкові предмети «Інформатика» та «Технології»; факультативні курси «Обчислювальний практикум» з математики та «Дружина юних пожежних», які є засобом задоволення пізнавальних інтересів та освітніх потреб учнів.

При тематичному плануванні педагогами враховано засоби інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів для реалізації наскрізних ліній.

2.Очікувані результати навчання учнів

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі.

Очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм для учнів закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (затверджені наказами МОН України від 23.10.2017 №1407 та від 24.11.2017 №1539).

№ п/п     Назва навчальної програми Рівень вивчення
10-А 10-Б
1. Українська мова Профільний рівень Рівень стандарту
2. Українська література Профільний рівень Рівень стандарту
3. Зарубіжна література Рівень стандарту Рівень стандарту
4. Іноземні мови Рівень стандарту Рівень стандарту
5. Історія України Рівень стандарту Рівень стандарту
  6. Всесвітня історія Рівень стандарту Рівень стандарту
7.  Громадянська освіта Рівень стандарту Рівень стандарту
8. Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія) Рівень стандарту Профільний рівень
9. Біологія і екологія Рівень стандарту Рівень стандарту
10. Географія Рівень стандарту Рівень стандарту
11. Фізика і астрономія (авторський колектив під керівництвом Локтєва В.М.) Рівень стандарту Рівень стандарту
12. Хімія Рівень стандарту Рівень стандарту
13. Фізична культура Рівень стандарту Рівень стандарту
14. Захист Вітчизни Рівень стандарту Рівень стандарту
15. Технології Рівень стандарту Рівень стандарту
16. Інформатика Рівень стандарту Рівень стандарту

Результати навчання повинні зробити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

№ з/п Ключові компетентності Компоненти
1 Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

2 Спілкування іноземними мовами Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб.

Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою.

Навчальні ресурси:підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

3 Математична компетентність Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв’язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4 Основні компетентності у природничих науках і технологіях Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5 Інформаційно-цифрова компетентність Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

6 Уміння вчитися впродовж життя Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7 Ініціативність і підприємливість Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

8 Соціальна і громадянська компетентності Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9 Обізнаність і самовираження у сфері культури Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення:культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси:математичні моделі в різних видах мистецтва

10 Екологічна грамотність і здорове життя Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення:усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природних ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Закладом освіти приділено велику увагу навчанню через наскрізні лінії, які є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів, а також соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Реалізація  навчання за наскрізними лініями:

Напрямки Зміст
організація навчального середовища –       формування духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

–       інноваційні технології навчання, освітні тренди.

окремі предмети –       впровадження інтерактивних методів навчання з використанням  компетентнісного підходу (урок-квест, кейс-урок,  інтегрований урок, бінарний урок,);

–       реалізація  надпредметних, міжкласових та загальношкільних освітніх проектів;

–       систематичне проблемне навчання на основі ускладнених міжпредметних та надпредметних тем;

–       інноваційні технології навчання, освітні тренди.

Наскрізна лінія Коротка характеристика
Екологічна безпека й сталий розвиток Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

Громадянська відповідальність Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Здоров’я і безпека Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Підприємливість і фінансова грамотність Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов’язана з розв’язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

 

3.Рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти внутрішнього забезпечення якості освіти

Типи уроку:

  • формування компетентностей;
  • розвитку компетентностей;
  • перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
  • корекції основних компетентностей;
  • комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу вважати екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

Засвоєння нового матеріалу можна проводити на лекції, конференції, екскурсії і т. д. Для конференції, дискусії вчителем або учнями визначаються теми доповідей учнів, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії учні отримують знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі. Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей можна, крім уроку відповідного типу, проводити на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об’єднує бесіду та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття – це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу.

Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв’язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу.

Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об’єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Учням, які готуються здавати заліки або іспити можливе проведення оглядових консультацій, які виконують коригувальну функцію, допомагаючи учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів. Консультація будується за принципом питань і відповідей.

Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей крім уроку може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. Залік як форма організації проводиться для перевірки якості засвоєння учнями змісту предметів, досягнення компетентностей. Ця форма організації як правило застосовується для вечірньої форми здобуття освіти або для інших здобувачів профільної середньої освіти.

Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з’ясувати рівень досягнення компетентностей.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем.

Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Освітня програма закладу освіти, сформована на основі Типової освітньої програми, не потребує окремого затвердження центральним органом забезпечення якості освіти. Її схвалює педагогічна рада ЗОШ № 7 імені В.В.Бражевського та затверджує її директор. Окрім освітніх компонентів для вільного вибору учнями, які є обов’язковими, за рішенням закладу вона може містити інші компоненти, зокрема корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами.

Освітня програма ЗОШ № 7 імені В.В.Бражевського та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються на веб-сайті школи.

Кадрове забезпечення освітньої діяльності.

Педагогічні працівники Необхідно

(осіб)

Фактично

(осіб)

Відсоток від необхідного
Усього педагогічних працівників
з них:
Мають відповідну освіту 20 20 100
працюють у навчальному закладі за сумісництвом

У 10-х класах працює 20 педагогів. З них 18 – спеціалісти вищої кваліфікаційної категорії, 2 – першої; 9 вчителів мають педагогічне звання «учитель-методист», 6 – «старший учитель».

  1. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти.

Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти за інших умов.

11 клас

Освітня програма Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів  № 7 ІІІ ступеня (профільна середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року № 24 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» та складена на підставі наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 406 «Про затвердження типової освітньої програми закладів освіти загальної середньої освіти ІІІ ступеня».

Освітня програма профільної середньої освіти (далі – освітня програма) ЗОШ № 7 імені В.В.Бражевського окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).

Програмою передбачено:

1.Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення.

Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для 10-11-х класів складає 2660 годин/навчальний рік: для 10-х класів – 1330 годин/навчальний рік, для 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані ЗОШ №7 імені В.В.Бражевського для школи ІІІ ступеня (далі – навчальний план).

Навчальний план для 11 класів закладів загальної середньої освіти розроблено відповідно до Державного стандарту, з метою його впровадження у частині повної загальної середньої освіти з 1 вересня 2018 року. Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів і спеціальних курсів, а також передбачає години на факультативи, індивідуальні заняття тощо.

ЗОШ №7 імені В.В.Бражевського для складання власного навчального плану та формування двопрофільного класу (математичного та профілю української філології) буде використовувати таблицю №13 наказу МОН, для формування профілю української філології – таблицю №9.

До базових предметів належать: «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», «Іноземна мова», «Історія України», «Всесвітня історія», «Людина і світ», «Художня культура», «Математика», «Економіка», «Фізика» «Астрономія», «Біологія», «Екологія», «Хімія», «Фізична культура», «Захист Вітчизни», «Інформатика», «Технології».

У типових освітніх програмах зазначено мінімальну кількість тижневих годин на вивчення базових предметів, що має забезпечити досягнення рівня очікуваних результатів навчання учнів згідно з державними вимогами Державного стандарту.

Частину навчальних годин навчального плану призначено для забезпечення профільного спрямування навчання в старшій школі. Профіль навчання формується закладом освіти з урахуванням можливостей забезпечити якісну його реалізацію.

Зміст профілю навчання реалізується системою окремих предметів і курсів:

– базові та вибірково-обов’язкові предмети, що вивчаються на рівні стандарту;

– профільні предмети, що вивчаються на профільному рівні;

– курси за вибором, до яких належать спеціальні і факультативні курси.

Рішення про розподіл годин для формування відповідного профілю навчання приймає заклад освіти, враховуючи освітні потреби учнів, регіональні особливості, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу тощо.

У процесі складання власного навчального плану закладу освіти слід ураховувати, що:

– профіль навчання передбачає можливість вивчення профільних предметів з різних освітніх галузей;

– кількість годин для вивчення профільного предмета складається з кількості годин, відведених навчальним планом закладу освіти на вивчення відповідних базових предметів, і кількості годин, передбачених на профільні предмети;

– у разі залишку навчальних годин, передбачених на вивчення профільних предметів, заклад освіти може використовувати їх для збільшення кількості годин на вивчення базових предметів, для вивчення спеціальних і факультативних курсів.

Спеціальні курси разом із профільними предметами відображають специфіку конкретного профілю навчання і визначають його сутність. Вони призначені для доповнення, поглиблення змісту окремих розділів профільних (а за потреби і непрофільних) предметів, можуть містити додаткові споріднені розділи, що не включені до навчальних програм, знайомити учнів із галузями знань, не представленими в змісті окремих предметів, але орієнтованими на комплекс можливих професій у руслі обраного профілю навчання тощо. Тематика і зміст таких курсів можуть розроблятися вчителями і використовуватися в освітньому процесі після погодження в установленому порядку. Заклад освіти може також обирати відповідний курс із уже розроблених і рекомендованих/схвалених для використання. Спеціальні курси реалізуються за рахунок додаткових годин.

Факультативні курси є засобом задоволення пізнавальних інтересів та освітніх потреб учнів у галузях, які загалом не пов’язані з обраним профілем навчання. Наприклад, учні, які навчаються за профілем природничого спрямування, можуть удосконалювати свої знання з української або іноземної мови, а учні, які здобувають освіту за певним суспільно-гуманітарним профілем, можуть розширювати свою компетентність у галузі інформаційно-комунікаційних технологій, опановуючи відповідний факультативний курс. Факультативні курси реалізуються за рахунок додаткових годин, передбачених планом.

ЗОШ №7 імені В.В.Бражевського при складанні свого навчального плану може збільшувати кількість годин на вивчення базових або профільних предметів за рахунок додаткових годин.

Для недопущення перевантаження учнів необхідно враховувати їхнє навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). Так, за рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів дозволяється враховувати результати їх навчання з відповідних предметів (фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.

1.1.Навчальний план для 11-х класів

Для 11-А класу сформовано профіль української філології. Наказ МОН України від 20.04.2018 року № 406  ( Додаток № 9)

Навчальні предмети Кількість годин на тиждень у 11 класі
Української філології профіль
11-А
Українська мова 4
Українська література 4
Іноземна мова 3
Зарубіжна література 3
Історія України 1,5
Всесвітня історія 1
Громадянська освіта:
економіка 1
людина і світ 0,5
Художня культура 0,5
Математика 3
Астрономія 0,5
Біологія 1,5
Фізика 2
Хімія 1
Екологія 0,5
Технології 1
Інформатика 1
Захист Вітчизни 1,5
Разом (без фізичної культури) 30,5
Додатковий час на поглиблене вивчення предметів, введення курсів за вибором, факультативів 5,5
Збільшення годин на вивчення предметів інваріантної складової
Історія України 0,5
Математика 2
Гранично допустиме навантаження на учня 33
Фізична культура 2
Факультативи, індивідуальні заняття
Українська мова 1
Історія України 1
Англійська мова 1
Всього фінансується  (без урахування поділу класів на групи) 38

        Варіативну частину використано на збільшення на 0,5 години на тиждень вивчення історії України. 2 години виділено для вивчення математики на академічному рівні (у 10-11 класі). За результатами анкетування учнів, з метою задоволення їх освітніх запитів по 1 годині надано на факультативи: з української мови, історії України, англійської мови.

Для 11-Б класу сформовано двопрофільний клас (математичний та української філології). Наказ МОН України від 20.04.2018 року № 406  ( Додаток № 13)

Навчальні предмети Кількість годин на тиждень у класах
Математичний та профіль української філології
11-Б
Інваріантна складова Усім класом математичний української філології
Українська мова 1 3
Українська література 2 2
Іноземна мова 3
Зарубіжна література 1 2
Історія України 1,5 1
Всесвітня історія 1
Громадянська освіта:

правознавство

 

 

економіка 1
людина і світ 0,5
Художня культура 0,5
Математика (алгебра, геометрія) 3 6
Біологія 0,5
Біологія 1,5
Фізика 2 2
Хімія 1
Екологія 0,5
Технології 1
Інформатика 1
Захист Вітчизни 1
Разом (без фізичної культури) 23 8 8
Додатковий час на поглиблене вивчення предметів, введення курсів за вибором, факультативів
Граничне допустиме навчальне навантаження на одного учня 33 33 33
Фізична культура 2
Факультативи, індивідуальні заняття 5
Українська мова 1
Програмування 2
Математика 1
Індивідуальні консультації
Англійська мова 1
Всього фінансується  (без урахування поділу класів на групи) 38    

Навчальним планом передбачено загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів і факультативів. Профільні предмети у поєднанні з підсиленими предметами відображають специфіку профілю навчання для кожної групи здобувачів освіти.

У 11-Б  класі  по запиту учнів організовано факультативи: з української мови (1 година), з математики (1 година), програмування (2 години).

При тематичному плануванні педагогами враховано засоби інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів для реалізації наскрізних ліній.

  1. Очікувані результати навчання учнів

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі.

Очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм для учнів закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (затверджені наказами МОН України від 23.10.2017 №1407 та від 24.11.2017 №1539).

№ п/п     Назва навчальної програми Рівень вивчення
11-А 11-Б
1 Українська мова Профільний рівень Рівень стандарту, профільний рівень
2 Українська література Профільний рівень Рівень стандарту, профільний рівень
3 Зарубіжна література Рівень стандарту Рівень стандарту
4 Іноземні мови Рівень стандарту Рівень стандарту
5 Історія України Рівень стандарту Рівень стандарту
   6 Всесвітня історія Рівень стандарту Рівень стандарту
7  Громадянська освіта Рівень стандарту Рівень стандарту
8 Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія) Рівень стандарту Рівень стандарту, профільний рівень
9 Біологія і екологія Рівень стандарту Рівень стандарту
10 Географія Рівень стандарту Рівень стандарту
11 Фізика і астрономія (авторський колектив під керівництвом Локтєва В.М.) Рівень стандарту Рівень стандарту
12 Хімія Рівень стандарту Рівень стандарту
13 Фізична культура Рівень стандарту Рівень стандарту
14 Захист Вітчизни Рівень стандарту Рівень стандарту
15 Технології Рівень стандарту Рівень стандарту
16 Інформатика Рівень стандарту Рівень стандарту

Результати навчання повинні зробити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

№ з/п Ключові компетентності Компоненти
1 Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

2 Спілкування іноземними мовами Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб.

Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою.

Навчальні ресурси:підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

3 Математична компетентність Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв’язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4 Основні компетентності у природничих науках і технологіях Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5 Інформаційно-цифрова компетентність Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

6 Уміння вчитися впродовж життя Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7 Ініціативність і підприємливість Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

8 Соціальна і громадянська компетентності Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9 Обізнаність і самовираження у сфері культури Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення:культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси:математичні моделі в різних видах мистецтва

10 Екологічна грамотність і здорове життя Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення:усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Закладом освіти приділено велику увагу навчанню через наскрізні лінії, які є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів, а також соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Реалізація  навчання за наскрізними лініями:

Напрямки Зміст
організація навчального середовища –       формування духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

–       інноваційні технології навчання, освітні тренди.

окремі предмети –       впровадження інтерактивних методів навчання з використанням  компетентнісного підходу (урок-квест, кейс-урок,  інтегрований урок, бінарний урок,);

–       реалізація  надпредметних, міжкласових та загальношкільних освітніх проектів;

–       систематичне проблемне навчання на основі ускладнених міжпредметних та надпредметних тем;

–       інноваційні технології навчання, освітні тренди.

Наскрізна лінія Коротка характеристика
Екологічна безпека й сталий розвиток Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

Громадянська відповідальність Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Здоров’я і безпека Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Підприємливість і фінансова грамотність Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов’язана з розв’язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

 

3.Рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти внутрішнього забезпечення якості освіти

Типи уроку:

  • формування компетентностей;
  • розвитку компетентностей;
  • перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
  • корекції основних компетентностей;
  • комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу вважати екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

Форми організації освітнього процесу уточнюються та розширюються у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Розроблено програму шкільного моніторингу внутрішнього забезпечення якості освіти, яка включає такі компоненти:

КАДРОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Педагогічні працівники Необхідно

(осіб)

Фактично

(осіб)

Відсоток від необхідного
Усього педагогічних працівників
з них:
Мають відповідну освіту 23 23 100
працюють у навчальному закладі за сумісництвом

У 11-х класах працює 23 педагога. З них 20 – спеціалісти вищої кваліфікаційної категорії, 2 – першої, 1 – другої; 8 вчителів мають педагогічне звання «учитель-методист», 7 – «старший учитель».

4.Рекомендовані форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

  • формування компетентностей;
  • розвитку компетентностей;
  • перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
  • корекції основних компетентностей;
  • комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки – «суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

Засвоєння нового матеріалу можна проводити на лекції, конференції, екскурсії і т. д. Для конференції, дискусії вчителем або учнями визначаються теми доповідей учнів, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії учні отримують знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі. Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей можна, крім уроку відповідного типу, проводити на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об’єднує бесіду та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття – це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу.

Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв’язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу.

Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об’єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Учням, які готуються здавати заліки або іспити можливе проведення оглядових консультацій, які виконують коригувальну функцію, допомагаючи учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів. Консультація будується за принципом питань і відповідей.

Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей крім уроку може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. Залік як форма організації проводиться для перевірки якості засвоєння учнями змісту предметів, досягнення компетентностей. Ця форма організації як правило застосовується для вечірньої форми здобуття освіти або для інших здобувачів профільної середньої освіти.

Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з’ясувати рівень досягнення компетентностей.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем.

Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

  1. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти.

Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти за інших умов.

 

 

 

 

 

 

 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

error: Content is protected !!